- 9 листопада в Німеччині називають Schicksalstag — «доленосним днем»: на цю дату випало щонайменше п’ять переломних подій історії.
- 1918 року в цей день проголосили республіку, 1923-го провалився Пивний путч Гітлера, 1938-го відбулася трагічна Кришталева ніч, а 1989-го впала Берлінська стіна.
- Саме через це поєднання світлих і трагічних подій 9 листопада так і не стало офіційним державним святом.
- Національне свято об’єднання Німеччина відзначає іншого дня — 3 жовтня.
Є дати, які історія обирає для себе сама. Для Німеччини такою датою стало 9 листопада: за понад століття на цей день випало щонайменше п’ять подій, які докорінно змінювали країну — то в бік свободи, то в бік трагедії. Розповідаємо, що саме сталося 9 листопада різних років і чому ця дата так і не стала державним святом.
Чому 9 листопада називають «доленосним днем»
Німецькою це звучить як Schicksalstag der Deutschen — «доленосний день німців». Термін почали вживати ще по Другій світовій війні, а по-справжньому популярним він став після 1989 року, коли до списку історичних збігів додалася ще й падіння Берлінської стіни. Жодна інша дата в новітній німецькій історії не концентрує в собі стільки різнопланових поворотних моментів.
П’ять подій одного дня
| Рік | Що сталося |
|---|---|
| 1848 | У Відні розстріляли депутата Роберта Блюма — одного з лідерів демократичної революції 1848 року в німецьких землях |
| 1918 | Проголошено Німецьку республіку: спершу з балкона Рейхстагу — Філіп Шейдеман, за кілька годин інший варіант республіки — Карл Лібкнехт |
| 1923 | У Мюнхені придушено «Пивний путч» Гітлера й Людендорфа — спробу державного перевороту |
| 1938 | Кришталева ніч (Reichspogromnacht) — організовані владою погроми проти євреїв по всій країні |
| 1989 | Падіння Берлінської стіни — початок кінця поділу Німеччини на два державні утворення |
1918: день, коли проголосили дві республіки
9 листопада 1918 року, в останні дні Першої світової війни, канцлер оголосив про зречення кайзера Вільгельма II. Того ж дня близько 14:00 соціал-демократ Філіп Шейдеман з балкона Рейхстагу проголосив Німецьку республіку — щоб випередити ліворадикальніших конкурентів. Але вже за кілька годин комуніст Карл Лібкнехт зі свого боку проголосив «вільну соціалістичну республіку». Того ж дня почала виходити газета «Die Rote Fahne» («Червоний прапор») — рупор лівих революціонерів. Перемогла зрештою поміркована лінія: невдовзі постала Веймарська республіка.
1923: провалений «Пивний путч»
Рівно через п’ять років, 9 листопада 1923-го, у Мюнхені зазнала краху спроба Адольфа Гітлера й генерала Еріха Людендорфа захопити владу — так званий «Пивний путч». Коли колона путчистів рушила до площі Фельдгернхалле, її зустріла поліція, і сутичка закінчилася кількома жертвами з обох боків. Гітлера заарештували, а в’язниця, де він відбував покарання, стала місцем, де він написав «Mein Kampf».
1938: Кришталева ніч
Ще через 15 років, у ніч на 9–10 листопада 1938 року, нацистська влада організувала погроми проти єврейського населення по всій Німеччині та Австрії — Reichspogromnacht, більш відому як «Кришталева ніч». За оцінками істориків, тоді зруйнували або пошкодили близько 1 400 синагог і молитовних будинків, розгромили приблизно 7 500 єврейських крамниць і будівель, а щонайменше 30 тисяч єврейських чоловіків заарештували й відправили до концтаборів Бухенвальд, Дахау і Заксенгаузен. Кількість загиблих, включно з тими, хто наклав на себе руки від розпачу, оцінюють у 1 000–2 000 осіб. Ця ніч стала одним із перших відкритих і масових проявів державного антисемітського терору, що передував Голокосту.
1989: ніч, коли впала стіна
Через рівно 51 рік після Кришталевої ночі, 9 листопада 1989 року, прес-секретар Політбюро НДР Гюнтер Шабовський під час прес-конференції помилково оголосив, що нові правила виїзду з країни діють «негайно». Тисячі жителів Східного Берліна ринули до контрольно-пропускних пунктів, і того ж вечора прикордонники, не маючи інших наказів, відкрили шлагбауми. Так символічно почалося падіння Берлінської стіни, а за нею — і всього поділу Німеччини.
Чому 9 листопада не стало державним святом
Здавалося б, саме 9 листопада — «правильна» дата для святкування німецької єдності: адже саме тоді впала стіна. Але в 1990 році законодавці свідомо обрали для національного свята іншу дату — 3 жовтня, день офіційного об’єднання за договором. Причина проста: 9 листопада в німецькій пам’яті нерозривно пов’язане з трагедією Кришталевої ночі 1938 року, і поєднувати цю дату зі святковими феєрверками виглядало б щонайменше недоречно. Тому 9 листопада залишається днем пам’яті й рефлексії, а не офіційним вихідним — детальніше про те, як і чому обрали 3 жовтня, читайте в матеріалі про День німецької єдності.
Часті запитання
Чому 9 листопада називають «доленосним днем» Німеччини?
Бо на цю дату випало щонайменше п’ять поворотних подій німецької історії — від 1848 до 1989 року, і світлих, і трагічних.
9 листопада — вихідний день у Німеччині?
Ні. Це робочий день і не державне свято, попри символічне значення дати.
Чому падіння Берлінської стіни не стало приводом для національного свята саме 9 листопада?
Тому що ця дата вже пов’язана з трагедією Кришталевої ночі 1938 року. Для свята єдності обрали 3 жовтня — день офіційного об’єднання 1990 року.
Що таке Кришталева ніч?
Організовані нацистською владою погроми проти єврейського населення в ніч на 9–10 листопада 1938 року, під час яких зруйнували тисячі синагог і крамниць, а десятки тисяч людей заарештували.
