Nikolaustag у Німеччині: чоботи за дверима, Knecht Ruprecht і привітання

6 грудня — перша по-справжньому «різдвяна» дата в німецькому календарі: саме з Nikolaustag у німецькомовних країнах починається відлік до зимових свят. Розповідаємо, звідки взявся звичай виставляти взуття за двері, чому Миколая в різних регіонах супроводжують різні (і часом моторошні) помічники та як привітати з цим днем німецькою.

Звідки взявся звичай із взуттям

Традиція вшановувати святого Миколая — того самого єпископа Мир Лікійських IV століття, якого в Україні знають як покровителя дітей і моряків, — у німецькомовних країнах сягає щонайменше XV століття. Спершу діти майстрували паперові кораблики, які виставляли на підвіконня в надії, що Миколай наповнить їх подарунками. З часом кораблики замінило взуття: черевики, чоботи або навіть тарілки, які й сьогодні виставляють за двері або на підвіконня ввечері 5 грудня.

Реформація XVI століття частково змінила традицію: оскільки протестантська церква відмовилася від шанування святих, дарування подарунків у частині країн перенесли з 6 грудня на саме Різдво. Але звичай Nikolaustag зберігся й до сьогодні — особливо в католицьких регіонах Німеччини, Австрії та в Швейцарії.

Як святкують сьогодні

Механіка свята проста й зрозуміла навіть дітям: увечері 5 грудня взуття виставляють за двері, а вранці 6-го в ньому знаходять горіхи, мандарини, невеликі солодощі або дрібні іграшки. За народним переказом, Миколай веде особливу «золоту книгу», у якій записано, хто з дітей поводився чемно, а хто — ні: чемним дістаються ласощі, неслухняним — різка, хоча на практиці цей момент сьогодні майже завжди жартівливий, а не по-справжньому лякливий.

З постаттю Миколая пов’язано чимало легенд про таємну добродійність: за однією з них, він тричі вночі закидав через вікно бідної родини по мішечку золота — на придане для трьох дочок, щоб ті могли вийти заміж і не йти працювати на чужих людей.

Важливо розуміти: попри популярність, 6 грудня не є державним вихідним у Німеччині, на відміну від 25 і 26 грудня. Дорослі того дня, як правило, ідуть на роботу як завжди, а святкові ритуали лишаються переважно родинними — вранці перед школою чи дитсадком.

Помічники Миколая в різних регіонах

На відміну від українського образу, де Миколай зазвичай діє сам, у німецькомовних країнах його традиційно супроводжує похмуріший компаньйон, який стежить за поведінкою дітей.

У популярній культурі ці персонажі виглядають дедалі менш загрозливо: сьогодні на різдвяних ярмарках Krampus та Knecht Ruprecht частіше грають на публіку заради фотографій, ніж по-справжньому лякають дітей.

Історики вважають, що похмурих супутників Миколая придумали насамперед із виховною метою: у часи, коли інших способів «мотивувати» дитину поводитися чемно було небагато, образ грізного персонажа, який знає про кожну провину, працював краще за довгі розмови. Сьогодні педагоги й батьки дедалі частіше ставляться до цієї традиції обережніше: у деяких дитсадках і школах Krampus чи Knecht Ruprecht свідомо роблять менш лякливими, щоб свято асоціювалося радше з радістю, ніж зі страхом.

Випічка у формі чоловічків

У передноциколайні дні в німецьких, швейцарських і австрійських пекарнях з’являється особлива сезонна випічка — фігурки чоловічків із дріжджового тіста, часто з родзинкою замість очей і глиняною люлькою в руці. У різних діалектах цю випічку називають по-різному: Stutenkerle, Weckmänner, Grittibänze, Grättimänner чи Manala — назва залежить від регіону, а смак і форма залишаються майже однаковими.

Як привітати з Nikolaustag німецькою

Про те, як своє свято на честь того самого Миколая відзначають в Україні — і чому дата змінилася на 6 грудня лише нещодавно, — читайте в матеріалі про День святого Миколая в Україні.

Часті запитання